Незважаючи на всі труднощі та незрозуміння, які могли бути пов'язані з його переходом до обсервантів, Йоан все таки виконує свою постанову і в 1463 році вже знаходиться в монастирі обсервантів. Життя Йоана в Львові проходить в тиші та укритті. Не бажає великих становищ чи гучних справ. Йоан служить Богу та ближнім в нормальному житті – сповідає, проповідує, служить святі Меси, являється духовним отцем багатьох осіб, пише релігійні пісні на рідній мові, виконує будь-яку працю в монастирі, служить убогим, їздить на місії, молиться, покутує.

Свідки стверджують, що часто цілі ночі проводив на молитві, навіть в старшому віці виконував найнижчі послуги на кухні чи городі. Цінував понад усе ручну роботу і, не зважаючи на вік та стан здоров'я, їй посвячував вільні хвилини. Незмірно дбав про особисту убогість. Перед смертю Йоан втрачає зір, та це його не зламало. Вивчає проповіді на пам"ять, далі бере участь у спільних молитвах, сповідає. Після втрати зору починають хворіти ноги, але не зважаючи ні на ніщо годинами сповідає, проповідує, молиться

Помирає Йоан – а краще народжується для неба – 29 вересня 1484 року, після того, як разом з братами помолився покутні псалми. Поховано його в храмі, в місті молитв братньої спільноти. Місце його поховання швидко вславилось чудесами за заступництвом Йоана з Дуклі. Першим зареєстрованим чудом було оздоровлення наставника львівського монастиря, якого в хворобі положили на ліжко Йоана з Дуклі і той одразу видужав. Другим чудом було оздоровлення жінки, котра сповідалась у Йоана з Дуклі. Будучи сліпою від 10 років, отримала дар зору після того, як помолилась на гробі Йоана з Дуклі. Самі мешканці Львова завдячують заступництву святого Йоана з Дуклі охорону від загарбників і грабіжників, тому його було обрано за покровителя міста Львова. А Папа Римський Йоан Павло II, котрий оголосив Йоана з Дуклі святим в 1997 році, показав в Йоані з Дуклі покровителя всієї України.